Проникнути заради істини в незнане, видобути з нього уроки для сучасників - це і є завдання історчного роману, що розвиває дух і поетику народних уявлень. Нічого не відомо про творця Софії, і цей образ треба було видобути з його праці, намагався вгадати психологію творця. Пишучи історичний роман, ти вихоплюєш з мороку забуття окремі слова, жести, риси обличчя, постаті, образи людей або лише їх тіні. Та і це вже багато в нашому впертому і безнадійному змаганні з вічністю.
Романіст має право піти шляхом припущення. Література тим і приваблива, що в ній все можна вигадати, окрім психології. (Павло Загребельний про роман "Диво") |